Пригоди гномика Ромтомтомика або вбивство польських жінок і дітей
19 серпня 2017 року пані Ганна Гарасимович-Гродецька використала моє прізвище в титулі свого тексту, опублікованого на сайті Kresy24 — східна Щоденна Газета. Редакція визнала моє право на відповідь. Тоді я написав нижче наведену відповідь. У 2017 році текст не опубліковано, бо я волів надати перевагу іншій важливій статті, а пізніше справа зникла в загальній метушні. Сьогодні пані Ганна Гарасимович-Гродецька вже не працює в редакції, але підняті в моїй відповіді проблеми ані трохи не втратили актуальності. Може навіть навпаки...
Чи наш ІНП провів дезінформаційну акцію, представляючи українські віршики для дітей, як антипольські тексти, або навіть заклики до вбивства поляків? Хочу вірити, що ІНП невинний. Але чому після масштабної пропагандистської акції настала глуха тишина? Чому впродовж двох років нема жодних повідомлень про “Хохоловський архів УПА”? Чи побачимо нарешті скани атипольських текстів в часописах для дітей? Чи побачимо міфічний “Наказ №1”?
Павел Богданович
„Пригоди гномика Ромтомтомика або вбивство польських жінок і дітей".
Пропозиція для пані Ганни Гарасимович-Гродецької...
Минулого року впродовж кількох днів жила сенсація про “Архів УПА”, знайдений в Хохолові. Журналісти з телебачення та інтернету та “паперові” подавали цю інформацію таким чином (найчастіше просто переписували один від одного і щоразу більше перекручуючи), що важко було зрозуміти, що насправді міститься у схованому в металевому тубусі зібранні документів. Перекручено назву населеного пункту, але хто б переймався такими дрібницями? Один помилився, а сто наступних бездумно повторить. Кожен додасть щось від себе, але помилку не виправить. Ймовірно в “Архіві” переважали легально видані окупаційні газети. Однак, крім цього, могли бути інші, навіть дуже важливі документи. Підозрюю, що могли бути документи, які розповідають про події на Холмщині / Грубешівщині у 1942 році. Могли бути й інші...
У 1942 році на територіях, що сьогодні належать Польщі, але де жили сотні тисяч українців, почались напади на українське населення і його вбивства. Це не мало масштабу масової різанини, але жертвами тих подій могли бути кілька сотень людей. Українці почали боятись. Вони почали тікати на схід. Тоді ще не було УПА, а СКВ (відділ української самооборони) тільки починали створювати. Сьогодні Холмщину ‘42 використовують в польсько-українській “історичній війні”. Для мене Холмщина не є відповіддю на питання “хто почав”. На мою думку, що на це питання немає відповіді. Для мене Холмщина просто недостатньо досліджений фрагмент польсько-української історії. Хохоловський “Архів УПА” може містити цінні документи про ті події. Може тому їх земали під килим? Сподіваюсь, нічого не знищено.
Що показали журналісти?
Kresy24.pl:
https://kresv24.pl/ipn-prezentuie-archiwum-upa/
З однієї сторони зібрання містить антипольські журнальчики для дітей і молоді.Другу групу складають документи німецькою мовою, наприклад, кенкарти. По-третє, нарешті тут є фрагменти інструкцій, які описують спосіб дій у випадку зіткнення з поляками — в т.ч. наказуючі вбивати цивільне населення, якщо буде така необхідність.
Kulisy24.com:
https://kulisv24.com/polska/morduicie-polskie-kobietv-i-dzieci-odnalezione-rozkazv-upa
Є фрагмент сумнозвісного “Наказу №1”, що наказує українцям вбивати своїх польських жінок і чоловіків.
Dziennik wschodni.pl:
Стаття Агнєшки Касперської::
https://www.dziennikwschodni.pl/hrubieszow/mordowac-kobietv-i-dzieci-dokumentv-upa-znalezione-w-
chocholowie-zdradzaia-taiemnice.n.1000184258.html
Вбивати жінок і дітей. Знайдені в Хохолові документи УПА відкривають таємниці. Частина знайдених інструкцій пояснює, у чому повинна полягати безжальність щодо поляків і, що коли є така необхідність, треба вбивати жінок і дітей. Серед документів знаходиться також вже відомий історикам фрагмент наказу №1, який закликає українців вбивати своїх польських жінок і чоловіків..
wRealu24:
"Вбивати жінок і дітей”: так звучав офіційний наказ УПА! Знайдено документи! Знайдено документи в Хохолові. “Інструкції, в який йдеться про необхідність захисту укаїнського населення від польських бандитів”. В записах стверджується, що потрібно вбивати жінок і дітей, якщо буде така необхідність. В наказах також йдеться про те, щоб українські чоловіки вбивали своїх польських жінок і дітей.
Дуже поважаю wRealu24. pl за “весь доробок”, але тут можу тільки повторити пораду: “Не берись за те, у чому не розумієшся, бо вийдеш дурнем”.
Досі не було показано “фрагменту наказу 1” (нібито відомого історикам). Загалом показано:
- Тубус, в якому сховані документи — 1 фото.
- Окупаційні газети (українською мовою) для дорослих, які видавались відкрито — 2 фото.
- Німецька газета (звичайно легальна) “Volkischer Beobachtung” - 1 фото.
- Часопис для українських дітей “Малі друзі”, який видавався відкрито в Кракові — аж 7 фото.
А документи, які закликають вбивати поляків?? - НУЛЬ ФОТОГРАФІЙ.
Антипольські тексти в журнальчиках для дітей?? - НУЛЬ ФОТОГРАФІЙ.
Чи в цьому тубусі взагалі було щось таке? Може було щось, що можна визнати антипольськими текстами. Не знаю. Знаю тільки, що досі таких документів громадськості не показали. Минуло вже більше року, як завершено консервацію. Минуло більше року від розголошення справи. А потім тиша...
“Бандерівська” русалка і “бандерівець” гномик :) Це показанов ілюстрації до статті “Вбивати жінок і дітей”.. |
Що показано?
Це фрагмент віршованого оповідання “Пригоди гномика Ромтомтомика”. Поєма про гномика, який літав на літаку. Як розповіли мені українські друзі, пригоди гномика Ромтомтомика написав Роман Завадович. Він почав писати для часопису “Малі друзі” вже в ІІ Речіпосполитій, близько 1937 року. Показаний вище фрагмент можна побачити на одні з фотографій в статті Агнєшки Касперської "Вбивати жінок і дітей".
На наступній сторінці розповідається, як Лемко оре поле над Попрадом, а Бойко пасе овець. Як гуцул грає на трембіті. Русалка каже про Криницю: “Це містечко Криниця, люди їздять туди лікуватись... Звідти тікають всякі хвороби” і т.д. Потім Русалка розповідає про Івонич і Дуклю, про Самбір і інші містечка. Фрагмент завершується зітханням Гномика і Русалки: “Ах, який це гарний край! Тут мені Боже щастя дай!”.
Невже пані Агнєшці Касперській йшлося про це? На мою думку, їй знадобився б добрий психоаналітик. І не тільки їй.
Саме це наші браві журналісти продемонстрували, як “антипольський журнальчик”.
Такий текст можна побачити на опублікованих фотографіях “Архіву УПА”. Крім “антипольського тексту” про гномика, вони показали ще кілька малюнків з зображеним більшовиком в будьонівці, який охороняє людей, що працюють в таборі і гонить перед собою групу цивільних осіб. Це теж антипольський зміст? Може бідні працівники пера занадто ототожнюються з більшовизмом?
Більшовик жене перед собою цивільних осіб. Це “антипольський зміст”? |
Для порівняння покажу польський віршик тих часів.
Антиукраїнський віршик. Копіювальний друк того часу, документ з моєї колекції. |
Wiersz o zarzynaniu ukraińskiej świni (poezja ulotna)
Ukraińska Świnia z powalanym ryjem Spotkała się w chlewie ze swym zacnym stryjem,
Który w pikielhaubie stojąc u koryta Mruczał: „jam wciąż głodny, a ty świnio syta”.
Wnet świnia ze stryjaszkiem zawarła umowę:
„Sprzedam ci pszenicę za Polaka głowę”,
Co takie wrażenie zrobiło na stryju,
Że ją suchą ręką pogłaskał po ryju.
Lecz, że na tym świecie nie ma nic pewnego,
Wnet świnia ze stryjem doświadczyli tego.
Przyszedł wiatr z za morza, wszystko diabli wzięli!
Stryjek się udławił, a świnię zarżnęli.
Досі я не зустрічав українських віршиків про зарізання “польської свині”, ані про її розмову з більшовициким стрийком, хоча під час польсько-українського союзу, укладеного в 1941 році, такі віршики могли з’явитись. Може хохловський “Архів УПА” містить в собі такі поетичні твори? Варто пошукати.
Моя пропозиція для пані Ганни Гарасимович-Гродецької
Ви вклеюєте чергові висловлювання наших політиків і чиновників на тему УПА.
Добре! Ок! Це теж потрібно.
Однак сьогодні я хотів би запропонувати вам вийти за межі журналістики “копіюй-вклей”.
Прошу завітати до ІНП, пред’явити журналістське посвідчення і попросити показати документи з хохоловського “Архіву УПА”.
Може пан міністр Дворчик можезапевнити вам протекцію? Йому точно не відмовлять.
Потім ви можете сканувати або принаймні клацнути телефоном все, що важливе. Важливі звернення, інструкції, листівки, рапорти, накази, якщо є...
Це справді важливі питання. Німецькі газети можете оминути. А українські часописи для дітей? Якщо в них є якісь “антипольські тексти”, прошу клацнути!
Але так, щоб можна було прочитати текст. Так ви збільшите свій журналістський авторитет. Може знайдете там “золотий грааль” - наказ вбивати поляків за те, що вони поляки. Можи ви першою покажете “фрагмент наказу №1”, наказу, нібито відомого історикам. Слава гарантована!
Може ви справді знайдете антипольські тексти в газетах для дітей і покажете їх світу і своєму нижче підписаному вірному читачу. Бо “Пригоди Гнома Ромтомтомка” якось мене не переконали.
Павел Богданович.