На нашій землі не можна увіковічувати тих, хто мордував наш народ!!!

2018-01-25 19:54

 

Що на тему зруйнованих українських памятників в Польщі знає і говорить пересічний поляк?

Остатки разрушенного  памятника УПА в Грушовичах,
після руйнування, його уламки використовували для дорожніх робіт.
 

Той, який вважається за приятеля України, в зважений (у його помилковому переконанні) спосіб говорить більш менш так:

"На нашій землі не можна увіковічувати цих, які мордували наш народ!!! Не можна порівнювати могил вбитих поляків на Україні з пам'ятниками УПА в Польщі".

 

 

Що на цю тему говорять представники польської влади? 
Віцеголова IPN професор Христофор Швагрик :

"Не має жодного припису і ніколи не буде, в якому польська держава виражає згоду на те, щоб на території Польщі віддавати шану через увіковічення пам'ятниками формації на руках яких ми маємо кров поляків. Не може бути такої ситуації як в Грушовичах, коли шана віддається сотням УПА, які мордували поляків".

 

Що на цю тему говорять польські шовіністи з "ксьондзом" Iсаковичем на чолі?
Цей белькіт розумніше буде оминути...


Що з'єднує всі вище згадані групи людей?
Всі живуть в омані...
Перші - оскільки були самі введені в оману, другі самі вводять інших в оману, ще інші мабуть, працюють для стисло визначених чужих сил - не буде таємницею для нікого, що ті сили мають свою базу в Москві.

 

фото знищених памятників Радружі, Вербиці та у Молодичую.

 

 

Чому в омані? 
 На перший погляд слова про "формації на руках яких маємо кров поляків" і рішучий спротив для увіковічень в Польщі людей з цих формацій слушні....але кожен кий має два кінці. 

Так, УПА напевно мусить негативно сприйматись поляками, особливо тими, які пережили трагедію, якою був кровопролитний польсько-український конфлікт на Волині, - тут ніхто нормальний не здивується. То можна зрозуміти і потрібно розуміти.
Але є одне але...


Чи поляки розуміють про те, що українці з Волині (і не тільки з Волині) мають точно таку саму думку про Aрмію Kрайову... як згадані поляки про УПА?
Чи розуміють про те, що для цих українців, які пережили польські напади на українські села, солдати AK то ординарні бандити і вбивці? 
Чи розуміють, що одна і та ж людина може бути для одного героєм а для другого злочинцем?


Щоб не бути голослівним, два приклади із спогадів свідків тих подій.
Мова про дві польські бази так званого "самозахисту" в Білині і Засмиках на Волині і їх злочинах в околиці (лицемірно званими "акціями відплати"), мова про солдатів Армії Крайової. Тільки два приклади, хоча можна було би навести більше - є їх досить чимало ...
Нічим ті спогади не відрізняються від польських "кресових" спогадів. Ми читаємо:


"Доблесні оборонні дії" самозахисту з Білина:

"У селі мешкало близько 15 сімей поляків. Жили спокійно, були змішані сім'ї. Фрося Тарасюк одружилася з поляком Франек Ройка. Одного дня Франек таємно сказав своєму шуринові Івану Tарасюку, що вночі приїдуть до села поляки з Білина і всіх українців мордуватимуть.
"Так отже - говорив - утікайте з дому дедалі"!
Tарасюки цілою сім'єю втекли з села. Сказали сусідові Оливку Кантону, щоб той також разом зі своєю сім'єю утікав, але Кантон сумнівався, не вірив. Зібралися в нього уночі сусіди і вирішили: "що-небудь би сталося, ніде ми не утікаємо". Зима, холод, малі діти. У його домі ночували Шуйко Павло Kузміч, Сакс Михайло Семенович з дружиною і двійкою дітей, Oливко(дитина), Сенатор Kaрпо і його дружина, Сойко Яків Філіпович і його син Андрій. Разом 12 осіб. Всі вони були уночі вбиті а в день спалені.
9 лютого 1944 року тріщав мороз, снігу було багато.
Коли поляки з Білина напали на село, деякі пробували притаїтися, ще інші молилися і просили, щоб їх не вбивали, але не було таких, які захищалися.
На день перед масовим вбивством поляки приїхали до Oхнівки, позабирали свиней, телят, курей і всіх тварин. Зайшли на дворик до одного власника і до його дому, там натрапили на дорослого сина, доньку на виданні і її нареченого. Всіх вигнали з дому, запрягли коней до саней, вкинули на нього кабана і почали домагатися дівчини, брат і наречені почали їй захищати. Брата застрелили, а нареченого закатували, відтинаючи ніс, вуха і закололи багнетами.
У хліві вбили Клименчук Марію(38 років), Любу(9 років), Maрію(7 років).

 

 

Про "доблесні подвиги" АКівців в Засмиках:

"Від 1943 - українське село почало терпіти з приводу близькості до польської колонії Засмики, де виникла полська "плацувка",заложена польськими військовими.
У серпні озброєний польський бойовий загін без приводу обдстріляв і спалив подвір'я Івана Лозовицького і Каленика Журавського. У вогні загинула річна Феодосія Журавська. У наступному місяці злочинці з Засмик вбили Євдокію Антонюк.Також у вересні, напавшии ще раз зарубали сокирою старого Філіпа Смалія, декілька днів пізніше в стодолі під час молотьби застали і вбили Володимира Koрнелюка, Самсона Гладищука і Петра Луця.
17 жовтня 1943 озброєні банди з плацувок Любатине і Засмик спалили Білашів, і вбили подружжя старих Рибчуків, Mельників, Боярчуків, Назара, Miшчуків з дітьми і Гладищуків. Деяких з них було закатовано - для Сави Kозла "поберегли" кулю і задушив його дротом,Василя Мельника, старих Aгафію Демчук і Саву Бока спалили живцем, а в поселенні Загора вбили 15 українців."

 

 

Підкреслюємо ще раз - то тільки два приклади, в кожному околишньому селі можна ще зустріти старших людей, розповідаючих про жорстокі вбивства, що вчинялися бандитами з Засмик і Білина, - мова про тих самих бандитів, які для поляків є героями.

 

А зараз подивимось кілька фотографій:


Україна, цвинтар в Биліні:

 

 

І цвинтар в Засмиках:

 

В рамках коментаря до продемонстрованих фотографій ми задамо полякам кілька риторичних питань :

- Чи на нашій землі також не можна увіковічувати цих, які мордували наш народ?
- Чи може той принцип стосується тільки вашої землі і вашого народу?
- Чи в Польщі коли-небудь відбувалися схожі урочистості з участю фронтовиків, патріотичної молоді, разом з використанням символіки УПА в місцях увіковічень, власне тих бійців?


Кладовище в Засмиках реставровано з початком 90-х років, під час урочистого відкриття відбулася Свята Меса, здійснювана спільно католицьким і православним священиками. В урочистостях брали участь польські дипломати і представники українських властей. Присутніми були також ветерани 27 Дивізій Армії Крайової (багато тоді ще жили). То було якихось 25 років тому.


І НАЙГОЛОВНІШЕ!


В урочистостях брав участь також тодішній Голова Волинського Братства Ветеранів ОУН-УПА, Mелетій Семенюк(на жаль вже не живе), разом з делегацією інших членів братства.
На цьому кладовищі ветерани AK(справжні ветерани) і ветерани УПА обнімалися один з другим, просили взаємно про пробачення і плакали як діти...
"Бандити" просили вибачення у "бандитів" - герої вибачали героям.
Вони зробили те, що вже давно повинні були зробити поляки і українці - справи пішли однак в іншому напрямі, перемогла політика роздирання ран, хто був її ватажком?


Відповідь на ці два питання є водночас відповідь на вищезгадане питання:

- На чиїй землі воюють з увіковіченнями тих, які є героями для сусідів і злочинцями для господарів?

- На чиїй землі такі пам'ятники толеруються і шануються господарями, незважаючи на те, що це пам'ятники колишніх ворогів і людей, які вбивали предків господарів?


 

Шматочки бетону - це все, що залишилося від пам'ятника на честь воїнів УПА, які загинули під час оборони  лікарні, ліквідованої польською комуністичною армією на горі Хрещата

Беручи до уваги вищезгадане, ми дозволимо собі задати наступні питання - цього разу питання без відповіді:

 

- Скільки ще води у Віслі мусить спливти, щоб поляки зрозуміли, що їх аргументи писані є патиком по воді?

 

-Чи українці надалі терпляче чекатимуть на розум по польській стороні, чи візьмуть приклад з сусіднього народу(представника європейської цивілізації) і зроблять Грушовиці з Засмик, а Хрещату з Білина?

 

 

 

 

 

P.S.

Ні, ми не закликаємо до варварства!
Ми вважаємо, що люди, які полягли і відійшли, є поза нашою юрисдикцією. Хай Бог їх судить і вибачить їм важкі гріхи. Ми з покійниками не воюємо, хай їм земля буде пухом, їх увіковічення хай залишаться. 

Ми всього лише звертаємо увагу на те, до чого може привести фальшива польська історична політика.