Понад рік тому у Житомирі з’явилась вулиця Леха Качинського, щодо цього не маємо жодних застережень – це дуже правильне рішення місцевої влади.
Нас цікавить, що відбувалось за лаштунками появи такої ініціативи, а точніше хотілось би дізнатись, хто насправді був її автором, бо схоже на те, що хтось одягає на груди чужі ордени…
Офіційна версія
Полонійна організація «Об’єднання Польської Шляхти в Житомирі», в особі п.Володимира Іщука стверджує, що ініціаторами були саме вони – цитуємо:
«Вперше з такою ідеєю організація виступила п’ять років тому, у першу річницю трагічної смерті президента РП Леха Качинського. 12 квітня 2011 р. ми написали подання до місцевого самоуправління з пропозицією назвати одну з вулиць Житомира на честь покійного Леха Качинського. На жаль, тогочасна проросійська влада не підтримала нашу пропозицію».
Звертаємо увагу на дату, вказану п.Іщуком – 12 квітня
Тут бачимо, що партія «Свобода» 5 квітня 2011 написала подання до міської ради з пропозицією перейменувати вулицю Косіора на Леха Качинського. Нагадаємо, що п.Іщук, називаючись автором ініціативи вказує дату 12 квітня 2011 року. Вже сам цей факт змушує замислитись…
Ініціатор
А що про це каже п.Юрко Градовський, який у 2011 виконував обов’язки заступника керівника регіональної організації партії «Свобода» у справах національної пам’яті?
«Ініціатива назвати одну з вулиць Житомира на честь Леха Качинського була виключно моя. Щоправда, не люблю хвалитись, але в зв’язку зі спекуляціями на цю тему певних польських організацій, мушу пояснити, як було. Вперше я написав таке подання до міської ради Житомира у 2011 році. Я тоді був членом партії «Свобода», виконуючим обов’язки заступника керівника регіональної організації у справах національної пам’яті. Подання до місцевої влади офіційно скерувала Житомирська організація ВО «Свобода», підписаний був тодішнім керівником п.Стойка. Було запропоновано перейменувати вулицю Косіора, на підставі трьох декретів президента Ющенка. Звісно, тогочасна влада (Партія регіонів) відкинула цю пропозицію вже на рівні топонімічної комісії, якою офіційно керувала така собі п. Семенець – насправді, ідеолог комунізму, «флюгер» Мокрицький.
З метою знайти підтримку моєї ініціативи, я запросив до співпраці одну з польських організацій Житомирщини. Про лист на підтримку, висланий до міської ради, я дізнався пізніше від керівника цієї організації. Чи був такий лист, чи ні – невідомо. Під час засідання топонімічної комісії я одноосібно презентував проект, буз будь якої підтримки. Представники польської організації на засіданні не з’явились.
Пізніше у 2013 році, коли я вже не був членом «Свободи», ми пропихали цю ініціативу через Богунську районну раду міста Житомира спільно з депутатом від партії «Свобода» п.Сліпченком. Крім нас, ніхто цим не займався, а повна документація досі зберігається у моєму комп’ютері. При потребі можу надати. Тоді я був членом Організації Українських Націоналістів, заступником керівника регіону. Пізніше я вніс цю ініціативу на розгляд через одну громадську організацію – результат такий самий.
А потім – Майдан, декомунізація і вулицю Черняхівського перейменували на вулицю Леха Качинського. Чудовий варіант. Можливо тут були якість заклики рсмілівших польських організацій. Але раніше? – Ні! Вони навіть подумки боялись розгнівити Партію регіонів.
Така правда. Ініціатива появи вулиці Леха Качинського належить українським націоналістам, а не якійсь польській організації, як дехто сьогодні хоче показати.
