^{Дві постаті - молоді жінки, що присвятили та віддали своє життя у боротьбі за незалежність своїх народів.
Українка та полька - постаті, які заслужили від нас, тобто нащадків, пам'ять і повагу. Шана і пам'ять про них - це не їх право, а наш священний обов'язок!}

^{У Польщі та Україні таких героїв були тисячі, вони не були святими, рідко безгрішними, мали різні погляди, часто доля їх ставила по різні сторони барикад, але їх об'єднує любов до Батьківщини, свого народу та бажання бути вільними людьми.}

^{З огляду на те, що в Польщі впродовж тривалого часу з'являються пропозиції, вимоги та "дружні" вказівки, що мають на меті змусити українців викреслити з власної пам'яті національних героїв, які одночасно були ворогами для сусідніх держав (не з власного вибору,а внаслідок агресії,окупації та терору, які ці держави вчиняли на українській землі), дозволю собі розмістити кілька коротких біографічних ноток про героїнь, які також віддали своє життя за волю України:}

• ^{Бідула-Кузик Анастасія – народилася в 1919 році в с.Вербів у селянській родині. Член товариства «Сокіл», симпатик ОУН. Переховувала вояків СБ ОУН після сутчки з німцями. Каральна експедиція гестапівців оточила село, схопила Настю і одного з повстанців. Їх прив'язали до стовпів біля церкви і 3 травня 1944 року розстріляли.}

• ^{Буняк Меланія – народилася в 1927 році в с.Шпиколоси Золочівського району на Львівщині, була членом Юнацтва ОУН. У 1944 році на село напала німецько-польська поліція. За доносом Меланію розстріляли на власному подвір'ї.}

• ^{Винників Наталя-Галя – народилася в 1920 році у Винниках біля Львова. Закінчила гімназію, вже тоді була членом ОУН. У 1940 році заарештована НКВС і засуджена як учасниця «процесу 59». У 1941 році дивом врятувалася з Бердичівської тюрми. Учасник похідних група ОУН на Східну Україну, захоплена гестапівцями і розстріляна у Бабиному Яру в 1942 році.}

• ^{Гісяк Віра – народилася 28 лютого 1922 року в м.Стрий на Львівщині в селянській родині. Освіта - вісім класів. У школі була членом «Сокола» і «Пласта», з 1938 – у Юнацтві ОУН. До 1939 року працювала друкаркою в адвоката, В 1940 році нелегально перйшла польсько-угорський кордон на Закарпаття, була арештована угорцями і видана німцям. В Сяноку втекла з жандармерії і дісталася до Кракова. В 1941 році Провід ОУН направив її в Рівне, а потім – на Полісся в Берестя і Дорогочин. Арештована німцями в 1943 році під іменем «Віра Дякович» за зв'язок з УПА. Зникла безвісти.}

• ^{Омельчук Ганна-Мама – народилася в 1876 році в с.Романів біля Луцька, проживал в с. Старосіля Колківського району (Волинь). Виховала двох дітей, членів ОУН. В часи виникнення Колківської повстанської республіки (квітень – листопад 1943 року) стала працювати медсестрою у підпільному шпиталі у райцентрі Колки. Під час нападу  1 листопада 1943 року польської поліції і німецьких військ Ганна рятувала важкопоранених повстанців у шпиталі села Старосілля, який підпалили нападники. Ганна не залишила поранених і намагалася врятувати їх, виставивши біле полотнище. Німці і поляки вогонь не припинили, медсестра і 25 повстанців згоріли живцем.}

• ^{Горобець Ольга – народилася в 1922 році в м.Коломия на Станіславщині в родині судді, закінчила гімназію. Арештована німецьким гестапо за членство в ОУН 5 лютого 1942 року, пройшла тюрми Коломиї, Чорткова, концтабори Майданек і Бухенвальд. Померла в травні 1945 році.}

• ^{Матвєєва Олена Сергіївна (1924 р.н), член ОУН, родом з м. Летичіва (нині - Хмельниччина). Розстріляна німцями в 1943 р. в Старокостянтинівській тюрмі.}

• ^{Ганна Максимець – член ОУН, родом з Бродівщини. Займалась підпільною роботою в Кривому Розі. Загинула від куль гестапо у квітні 1942 року.}

• ^{Кононенко Христина (?, с. Миколаївка на Полтавщині - 15.10.1943, Рівне) - член ОУН. Псевдо: "Харитя". Заарештована 16.07.1943. Допити з тортурами тривали цілий тиждень. Обвинувачували за допомогу полоненим і добивалися, щоб призналася до співпраці з УПА. Розстріляна 15 жовтня 1943 р.}

• ^{Підлужна Ірина-Ольга – народилася в 1922 році в м.Бережани на Тернопільщині в родині вчителя. Навчалася в гімназіх і в Кременецькому інституті. Була членом ОУН, з 1941 року – зв'язкова між Вінницею і Львовом, Вінницею і Києвом. У 1943 році працювала в обласному проводі ОУН керівником жіночої сітки ОУН. Через зраду вінницька ОУН була розгромлена, Ірину арештувало гестапо. На допитах вела себе мужньо, була розстріляна.}

• ^{Погранична Ольга-Верба – народилася в 1924 році в с. Борочиче Горохівського району (Волинь) в селянській родині. Закінчила сім класів польської школи, у 1942 році стала членом ОУН, у 1943 році пройшла розвідувальну підготовку УПА в с.Хрінники Демидівського району (Волинь). В серпні 1943 року під час рейду в Горохів потрапила в засідку німецького розвідувального загону. Розірвала себе гранатою.}

• ^{Рибець Марія – народилася в 1922 році в присілку Луцини біля Пирятина на Львівщині. Була членом Юнацтва ОУН, а з 1943 року – учасниця загонів Української народної самооборони проти німців і поляків. Загинула в бою з німецькими окупантами в 1944 році біля с.Задвір'я (Львівщина).}

• ^{Слабкевич Юлія-Леся – народилася в 1924 році в с.Гнатів Локачинського району (Волинь) в селянській родині. Закінчила сім класів польської школи. Була арештована НКВС 11 лютого 1941 року і засуджена на 10 років. 23 червня 1941 року під час бомбардування тюрми Юлії вдалося врятуватися. Вона стала районним провідником Юнацтва ОУН Локачинського району. Восени 1943 року німці за доносом польської поліції схопили її і повісили в с.Затурці.}

• ^{Чорна Марта-Медея – народилася в 1923 році с.Гірне на Стрийщині в родині адвоката. Навчалась в гімназії Стрия, а після еміграції батьків до Польщі – в гімназії Холма. Вільно володіла німецькою мовою. Після повернення до Львова стала розвідницею ОУН, працювала перекладачем і стенографісткою в німецькій поліції, була присутня при допитах арештованих (зокрема, Івана Климіва-Легенди в грудні 1942 року). При загрозі провалу перейшла в підпілля. Німці оголосили розшук, за видачу давали 10 тисяч рейхсмарок премії. Загинула на вулицях Львова 23 травня 1943 року. З виданого колись німцями пістолета встигла застрелити одного гестапівця і застрелилась сама. Місце поховання невідоме.}

                                                                       ^{***************************}

^{Це лише кільканадцять прикладів, список українських національних героїнь, що віддали своє життя за Україну в лавах ОУН, УПА чи УВО, можна продовжити, згадаю лише про більш відомі постаті, як Ольга Бесараб, закатована у польській в'язниці у 1924 році, чи видатна поетеса Олена Теліга,  яку разом з кількома десятками інших націоналістів з ОУН восени 1942 року розстріляли нацисти в Бабиному Яру.
Таких жінок були сотні, і навіть тисячі.
Десятки тисяч вижили, але їх патріотизм та відданість Україні призвели до втрати свободи на довгі роки, репресій проти них та їх близьких.
Такі герої були серед дітей та молоді, вже не згадуючи про сотні тисяч дорослих чоловіків - героїв і патріотів, які присвятили своє життя Україні.}

^{Щоб не розтягувати тему - і так всі добре знають про що йде мова - скажу прямо:}

^{Кожен, незалежно від своєї національності - чи поляк, чи росіянин, чи представник якогось іншого народу - кожен, хто вимагає чи пропонує українцям викреслити з Пантеону Слави власних героїв, є жалюгідною креатурою, нікчемною і підлою людиною.
Є просто негідником!}