Бачив винний вину інших...

2017-08-02 19:35

У нелюбимого і нешанованого нами "ксьондза" Ісаковича через нас знову буде гикавка, і нехай, на здоров'я!
Ця людина вже багато років виливає тонни помиїв на українців, які від початку ІІ світової війни (і до війни) сподівались, що німці допоможуть їм здобути омріяну свободу і стали зі зброєю в руках на боці Гітлерівської Німеччини.
- риторичні питання:

  • На чиєму боці мали стояти?
  • На польському чи російському?
  • Мали допомагати одному з тих, хто ліквідував Україну, а народ полонізував чи русифікував?


Виливає на Україну тонни помиїв за те, що сьогодні, через багато років хоч трохи, ще не так, як треба, але часом вже офіційно, на державному рівні, віддає шану героям України.
"Ксьондз" Ісакович, як сам про себе розповідає - вірменин за походженням. І саме в зв'язку з цим з'являються певні думки і питання...

 

Ми не маємо наміру звинувачувати вірмен у колаборантстві з ІІІ Рейхом. Причини і мотивації до початку співпраці з Німеччиною патріотичних кіл поневолених народів (як, наприклад, українці і вірмени) - це дуже складне питання, яке неможливо розглянути і предметно пояснити в короткому тексті. 

Ми не збираємось критикувати вірмен за те, що їх народ сьогодні вшановує і увіковічнює своїх національних героїв, які намагались здобути незалежність для свого народу саме поряд з Гітлером. У кожного народу своя історія, тим більше у кожного пригнобленого народу історія важка, складна і незрозуміла іншим. Вірмени мають право по-своєму інтерпретувати власну історію - таке право у кожного народу.

Ми хочемо лише показати (вчергове) брехливість "ксьондза" Ісаковича.


Дві персони - вірменські національні герої:

 

  • Драстамат Канаян - під час ІІ світової війни почав співпрацювати з німцями, сподіваючись на визволення Вірменії з-під радянської влади і створення незалежної держави. У 1941 р. він став командиром 812 Вірменського Батальйону Вермахту. А також співзасновник Вірменського Легіону, який воював на боці Гітлера до кінця війни.

 

  • Гарегін Нжде - вірменський військовий та політик, співпрацював з ІІІ Рейхом під час ІІ світової війни. В грудні 1942 року Нжде був одним із семи членів Вірменської Національної Ради зі штабом у Берліні. Співзасновник Вірменського Легіону, у склад якого входили 8 батальйонів піхоти. Автор слів: "Хто вмирає за Німеччину - вмирає за Вірменію".

 

Ці дві особи від початку до кінця війни були союзниками Гітлера, не сиділи у концтаборах, як Степан Бандера, якого Ісакович називає фашистом і колаборантом (а також воєнним злочинцем і винним у геноциді). Вони керували і командували збройними підрозділами, які під контролем нацистів діяли, між іншим, на території Польщі та України.
Сьогодні обоє на історичній батьківщині "ксьондза" Ісаковича вважаються національними героями. На офіційному рівні. У Вірменії є вулиці і сквери, названі на їх честь. В обидвох є пам'ятники у Вірменії, що більше, ці пам'ятники відкривали під час офіційних державних заходів.


Три найбільш промовистих приклади:


1. Пам'ятник Гагеріну Нжде в Єревані.


2. Пам'ятник- мавзолей Драстамана Канаяна в Апаран.


3. Інститут Національних Стратегічних Студій Міністерства оборони Вірменії носит ім'я Драстамана Канаяна.
http://eurasia.org.ru/22511-v-armenii-otkrylsya-institut-nacionalnyx-strategicheskix-issledovanij-minoborony.html

 


А де протести Ісаковича?
А де тонни помий, вилитих на вірменський народ?
Де пікети перед посольствами Вірменії і засудження глорифікації "колаборантів, нацистів, злочинців"?
Не соромно "ксьондзу" за власний народ?
(Останнє питання - жарт, брехунам невідомо що таке совість і сором).
Бачив винний вину інших...